Надія Бурбела
16:50, 22 січня 2020
985
0
Інтерв'ю
Голова Київської обласної державної адміністрації Олексій Чернишов розповів УНІАН про пріоритетні задачі, які він ставить перед собою на займаній посаді, ключові проекти, що будуть реалізовані в області найближчим часом, складнощі, з якими доводиться стикатись на шляху впровадження реформ, а також про наміри підсилення інвестиційної привабливості Київської області.
Ви очолюєте столичний регіон з кінця жовтня 2019 року, і ваша кандидатура була запропонована на зміну Михайла Бно-Айріана, до якого одразу після призначення виникло забагато питань. Чому, на вашу думку, зрештою обрали саме вас?
Питання, можливо, не до мене. Але зараз соціальний тренд – оцінювати людину не за гучне ім’я, а за позитивними результатами, які вже досягнуті. Все своє професійне життя я провів у бізнесі. Вважаю, що досвід створення й управління підприємствами і структурами доволі корисний і може бути відповідним чином імплементований у державне управління. Так я опинився тут.
Хто запропонував вас на цю посаду?
На цю роботу мене запросив перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов, який відповідає за регіональну політику. Загалом, ми пройшли три співбесіди, була ще серія інтерв’ю, і в результаті мені запропонували цю посаду.
Як ви потрапили у політику та якою є ваша основна мета?
Я прийшов на цю посаду не як політик, а як ефективний управлінець, тому не вважаю себе політиком. Моя головна задача на посту голови обласної державної адміністрації – зробити життя мешканців Київської області комфортнішим, зручнішим і безпечним. Для цього нам потрібні системні зміни, які забезпечать ефективність влади – як в держадміністрації, так і в районах. Без зміни кадрів, без демонтажу старої системи ми цього не зробимо. Це – пріоритет номер один.
Другий момент: для перетворень необхідні значні фінансові ресурси, про обмеженість яких ми всі добре знаємо. Тому моїм пріоритетом на посаді є залучення до області капіталу. А для того, щоб цей капітал з’явився, потрібно розвивати інфраструктуру і здійснювати зміни в районах. Необхідно визначити пріоритети розвитку кожного району.
Які це пріоритети? Які першочергові завдання ви перед собою ставите?
Найголовніше завдання для всіх керівників областей – запуск реформ, що призведуть до реальних змін у найкоротший термін.
Очевидно, що у Київської області особливе розташування на політичній карті країни. З одного боку, ми маємо столицю не лише області, а й країни. Місто, де починаються всі зміни, де зосереджено значний потенціал для реформ. З іншого – у нас є завдання ефективно використовувати цей ресурс можливостей та демонструвати кращі зразки розвитку, нові проекти, стратегії та підходи, що забезпечать якісний результат найближчим часом. Вся команда обласної адміністрації, в якій, переважно, нові люди – це прекрасно розуміє. Ми рухаємось дуже швидко.
Як плануєте реалізовувати ці зміни?
Стратегічний напрямок номер один – інвестиції. За підсумками локального Чемпіонату з інвестицій — 2018, Київщина посіла перше місце. Основним стратегічним завданням вважаю закріплення лідерства Київщини у залученні інвестицій в область. За останні двадцять років в економіку столичного регіону інвестори влили понад півтора мільярда доларів. На цей рік Київська обласна державна адміністрація поставила собі грандіозну планку – розробити таких проектів на мільярд. Ми почали деякі з них ще минулого року.
Що це за проекти?
Здебільшого вони стосуються інфраструктури, екології. Регіон потребує нових доріг, більш ефективного залізничного сполучення між містами, вирішення питання сміття, врешті-решт – дослідження та укріплення дамби. Саме над цим ми активно працюємо та обговорюємо із Міністерством інфраструктури.
До речі, щодо залізничного сполучення, в області є цікавий й, разом з тим, сумний факт. Кількість годин, які були необхідні сто років тому мешканцю області із Білої Церкви, щоб доїхати до столиці, сьогодні майже така сама. І це при тому, що все прискорюється. Ми обов’язково модернізуємо цю застарілу логістику.
Що надає вам впевненості у тому, що інвестори – як місцеві, так і міжнародні – готові збільшувати вливання капіталу? Які аргументи, щоб вкладати кошти у регіон?
Інструмент номер один – роз’яснювальна робота чиновників. Потрібна масштабна пропаганда інвестиційної привабливості і реальні дії щодо захисту інвесторів. Недостатньо раз на рік показувати, як Київщина чекає на партнерів та що може запропонувати. Про бізнесові можливості треба розповідати щодня. Інакше ніхто не дізнається про те, що за цією вітриною справді стоять великі можливості.
У багатьох інвесторів досі хибне уявлення про наші активи, які можуть бути цікавими у довгостроковій перспективі. І в цьому провина тих бізнесменів та державних службовців, які залучають інвестиції лише у відносно маленькі виробництва або на застарілі об’єкти нерухомості. Київщина має міцний потенціал для розвитку. Тут висока концентрація підприємств і виробництв, інфраструктурних об’єктів, кваліфікованого персоналу, закордонних представництв та інвестфондів. Тут багато можливостей для інвесторів різних масштабів та різних галузевих інтересів.
Цього року інвестиційна вітрина Київського регіону має переконливий портфель проектів, щодо яких ми вже працюємо із фондами, компаніями та банками.
Над якими проектами ви наразі працюєте?
Це школи, лікарні, інші об’єкти соціального значення. У якості прикладу, вже за кілька тижнів завершиться скандальне будівництво школи у місті Вишневе. Попередники будували її десять років. А ми її відкриємо – завершені усі підключення, і на фінальній стадії роботи із введення споруди експлуатацію.
Також ми відкриємо нові інфраструктурні об’єкти: школи, стадіони. Плануємо відновити роботу Агенції регіонального розвитку. До цієї ініціативи я був причетний ще у 2016 році, тому із радістю реанімую ідею.
Новими принципами та підходами, що вже застосовуємо, є прозорість у взаємодії з потенційними партнерами, розробка дорожніх карт інвестпроектів із обов’язковим найвищим ступенем антикорупційного захисту, вивчення та застосування світових практик. Для реалізації інвестпроектів будемо залучати лідерів за якістю робіт й обсягами успішних результатів, а не за відомістю назви.
Мене надихає, що трансформація можлива, що з’являться нові дороги, розв’язки, мости, робочі місця. Для цього треба, щоб проекти були реальні, а не паперові. Я не буду створювати вітрину, за якою немає що купити, не бачу в цьому сенсу.
Розкажіть про проекти, реалізацію яких вже узгоджено, та про ті, які ще лише у розробці…
Саме цю інформацію ми готуємо і оприлюднимо у доповіді про мої перші сто днів на посаді губернатора. Серед найцікавіших домовленостей, які є на середину січня, — логістичний центр на 140 мільйонів доларів у Макарівському районі та будівництво найбільшого в Європі заводу із виробництво флоат-скла з інвестиціями у 300 мільйонів євро. Розпочато проектні роботи з комплексної реновації будівель Київської обласної лікарні та прилеглих багатоповерхівок.
Також вважаю, що показовим є створення великої кільцевої автомобільної дороги – ми відновили цей проект. Наші попередники планували його ще з 2005 року, але нічого зроблено не було. Найближчим часом на державному рівні мають бути прийняті рішення щодо передачі або вилучення земельних ділянок у державну власність під будівництво. Вже створена робоча група з цього питання.
Окрім інвестиційних планів, які інші задачі ви перед собою ставите?
По-перше, це вищезгадана велика кільцева автомобільна дорога.
По-друге, це створення інфраструктури у нових мікрорайонах багатоповерхової забудови. Стикаюсь щодня з питанням недостатньої кількості об’єктів інфраструктури – шкіл, лікарень, садочків. Модернізація існуючих та будівництво нових – в пріоритеті, бо завдання зробити життя на Київщині більш комфортним — головне.
По-третє, запуск Національної комплексної програми із запуску мережі сміттєпереробних заводів. Це питання під контролем, готуємо пропозиції щодо інвестицій, вивчаємо можливості спільного фінансування із залученням інвесторів, громади, держави.
Що необхідно для здійснення цих кроків?
Потрібні нові закони. І про примусовий викуп ділянок для потреб держави. І про відповідальність мерів, які дозволяють будувати хмарочоси та ніяк не відповідають за відсутність на прилеглих територіях нових шкіл та лікарень. І про фінансування будівництва сміттєпереробних заводів одразу по всій Україні, бо 1-2 заводи в масштабах потенційної екологічної катастрофи – це крапля в морі.
З якими труднощами вам вже довелось зіткнутись за час вашої роботи? Як ви плануєте з ними боротись?
Найбільші складності викликає не скромне фінансування, не надмірна забюрократизованість процесів та навіть не корумпованість у суспільстві. Найбільша складність — це кадровий голод та відсутність віри серед порядних людей у відкритість та прозорість нової влади. Та вихід є. Особисто мені симпатична платформа LIFT. На мою думку, це дуже сучасний європейський підхід у пошуку креативних незаангажованих керівників.
До речі, з одинадцяти нових голів районів Київщини, яких мають призначити найближчим часом, – багато прийшли саме через LIFT. Це люди з різних сфер. Відбирали їх прискіпливо, тому й затягнули у часі. Наразі процес відбору триває. Хочу, щоб прийшли молоді, цілеспрямовані, активні, чесні та сучасні управлінці. Саме з такою командою є шанс зробити Київщину комфортною та безпечною.
Надія Бурбела
